ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ МАЙСТРИНЬ 5-А КЛАСУ! 02.02.2022

Тема: Торбинка для дрібничок. Вибір та обґрунтування теми проекту (виду торбинки). Планування роботи з виконання проекту. Проектування торбинки методом біоформ. Графічне зображення.

Практична робота: Створення візерунка для оздоблення.

Мета: 

-       навчальна: навчити навичкам розробляти технологічний проект;аналізувати різні моделі; графічно зображувати виріб;

-       виховна:виховувати в учнів потребу в дотриманні культури поведінки, старанне ставлення та уважність під час виконання роботи, акуратність та естетичний смак;

-       розвивальна:розвивати образне мислення творчі здібності; створити умови для збагачення індивідуального досвіду; розвивати естетичний смак та допитливість, креативне мислення.

Викладення нового матеріалу

1.     Історія виникнення сумки (торбинки)

Сумка – один з найважливіших аксесуарів людини. Можна сказати, що сумка – обличчя людини, за якою можна припустити, скільки людині років, який її соціальний статус, а також її особистий смак і якості. Історія сумок почалася кілька століть назад і динамічно розвивалася кожне сторіччя.

Початок історії сумок поклала шкіряна кишеня-мішок невеликих розмірів, яка пришивалася до одягу. Починаючи з 15 століття, у побуті з'явилися маленькі мішечки для монет і дрібних предметів. Такі торбинки при ходьбі дзвеніли, їх носили на поясі як чоловіки, так і жінки. Трохи пізніше у жінок були цілі колекції таких шкіряних мішечків різних розмірів.

У 16 столітті жінки стали пришивати мішечки до спідниць зі споду. У другій половині 17 століття в чоловічу моду увійшли штани з кишенями, і в будь-яких торбинках у чоловіків вже не було необхідності. Гроші вони стали зберігати в гаманцях, які клали в кишеню. І надалі історія розвивалася в основному в напрямку жіночих сумок.

У 18 столітті в історії сумок з'явилися дамські сумочки з матерії або мережива, які називалися «помпадур» (на честь фаворитки французького короля Людовіка XV маркізи де Помпадур). Багаті дами змагалися між собою у найвишуканіших сумочках. Цього ж часу у жіночих спідницях з'явилися потайні кишені, які вшивають в бічні шви. У таких кишенях, також як і у чоловічих, можна було зберігати золоті та срібні монети, а також невеликі предмети.

У першій половині 19 століття історія жіночих сумок змінилася радикальним чином: жінки перестали ховати їх під спідницями і зберігати речі в кишенях, навпаки, намагалися показати оточуючим свої багато прикрашені бісером і стеклярусом вишиті, плетені, в'язані ридикюлі (сумочки-кисети). Такі ридикюлі виготовлялися з різноманітних тканин різного кольору. Хитромудрість і строкатість кисета-сумочки з довгими шовковими ручками залежала, головним чином, від спроможності дам.

На початку 20 століття в жіночу моду увійшли вузькі довгі спідниці з перехопленням нижче колін – тут для кишень просто не знайшлося місця. І таким чином розміри сумок стали збільшуватися з великою швидкістю. Жінки і дівчата стали купувати сумки великих і середніх розмірів на довгому ремінці або ремінці-ланцюжку. І згодом в історії сумок з'явилися сумки, які найбільше схожі на сумки нашого часу.

 

Поняття про біоформу

Під час створення різних побутових предметів, будівництва та оформлення житла людина завжди зверталася по допомогу до природи. Ідея застосування знань про живу природу для вирішення інженерних завдань належить видатному художнику, вченому й винахіднику Леонардо да Вінчі, який намагався побудувати літальний апарат з крилами, як у птахів, — орнітоптер (мал. 129).

Людина завжди спостерігала, як влаштовують своє житло птахи і звірі, й ці знання застосовувала, будуючи власне житло. Для створення літальних апаратів люди запозичили форму птаха, будову його крила, а для плавальних засобів — форму тулуба, плавця і хвоста риби. Багато промислових виробів, споруд нагадують форму мушлі, яйця, шишки, кукурудзяного качана, гриба тощо.

Біоформа — це форма тіл живої природи, що застосовується при конструюванні виробів у техніці, архітектурі й дизайні.

Форма посуду, меблів, одягу, іграшок, елементів житла часто нагадує нам природні форми (мал. 130).

Біоформи використовують у різних галузях. У легкій промисловості часто застосовують природні форми, кольори, фактуру під час створення одягу. Це спідниця «тюльпан», брюки «банани», рукав «летюча миша», малюнок тканини «курячі лапки», леопардовий тощо 

Організаційно-підготовчий етап творчого проекту:

Технічне завдання(Що мають виготовити)

Технічна пропозиція (Моделі-аналоги, аналіз моделей, висновок, яку модель обрано)

Визначаємо проблему і тему творчого проекту;

Визначаємо цілі і завдання, формулюємо обгрунтування (мотив) вибору саме цієї теми творчої роботи;

Вибераємо оптимальний варіант рішення завдання;

Складаємо план роботи для реалізації власного творчого проекту;

Визначаємо можливі матеріальні затрати в ході виготовлення проекту.

Етап планування (Конструкторський етап):

Добір інструментів та матеріалів

Остаточний ескіз проекту

Технологічна картка

Креслення окремих деталей

Практична робота

Тема: Створення  моделей-аналогів  для оздоблення торбинки.

На сьогоднішньому занятті ви маєте розробити організаційно-підготовчий та конструкторський етап творчого проекту. А також визначитися з типом та моделлю вашої торбинки. Розробити візерунок для оздоблення торбинки та визначитися з технікою його виконання. Перед тим як починати виконувати практичну роботу давайте пригадаємо санітарно-гігієнічні норми та правила безпечної праці в кабінеті трудового навчання.

Домашнє завдання: виконати 3 ескізи моделей-аналогів, розфарбувати. В зошиті письмово дати обґрунтування чому саме цю модель Ви обрали. 

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇ РОДИНИ)))