Завдання на 7.04.2020
Доброго ранку восьмі класи, згідно попереднього уроку ви
мали підготуватися до контрольної роботи за стор. 171. Тема: Тематичне
оцінювання з розділу III «Національно-визвольна війна українського народу середини
17 століття»
Контрольна
робота
1.Назвіть хронологічні рамки часу, коли козаки обирали Івана Сірка кошовим
отаманом?
А)1659-1680
рр. Б)1648-1657
рр. В) 1656-1663рр. Г) 1665-1669 рр.
2. В якій європейській війні, за легендами, козаки
взяли участь на чолі з Іваном Сірком на боці Франції?
А)Столітня війна Б) Тридцятилітня війна В)Війна Червоної та
Білої троянд
Г)Війна Аугсбурзької ліги
3.Яке ставленне мав Іван Сірко до Березневих статтей 1654 р.?
А)підтримував Б)був
категорично протии В)не переймався цим питанням
4.У якому місті Іван Сірко став полковником у другій половині 50-х років XVII
ст.?
А)Біла Церква Б)Корсунь В)Чигирин Г)Вінниця
5.На яку татарську фортецю Іван Сірко здійснив напад після битви під Конотопом?
А)Очаків Б)Ісламкермень В)Аккерман Г)Кілія
6. Скільки
безпрограшних битв на рахунку Івана Сірка?
А)10 Б)23 В)37
Г)понад 55
7. Хто є автором відомої картини під назвою "Запорожці пишуть листа
турецькому султанові"
А)Ілля
Репін
Б)Тарас Шевченко В)Анатолій
Величко
Г)Ярема Дзиґа
8.Ким лякали татари свої дітей?
А)Бабайкой
Б)Сірком В)Дияволом
Г)Чортом
9.Період 60 - 80-х рр. ХVІІ ст. в історії України:
А)"Золотий
спокій"; Б)доба
героїчних битв; В)"Руїна";
Г)"Татарщина".
10. Держави, які вели міжусобну боротьбу за землі Гетьманщини:
А) Річ
Посполита, Московська держава; Швеція;
Б) Московська
держава, Велике князівство Литовське, Польща;
В) Річ
Посполита, Московська держава, Османська імперія;
Г) Московська
держава, Кримське ханство, Швеція.
11. Гетьман, який 1658 р. уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою:
А)П. Орлик;
Б)І. Виговський; В)Ю.
Хмельницький; Г)І.
Мазепа.
12.Вищий орган влади в козацькій державі:
А)Генеральна
військова рада; Б)Старшинська рада;В)Чорна рада;Г)Велика
рада.
13. Територіальний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну був
політично закріплений виникненням двох окремих гетьманатів у:
А)1660 р.;
Б)1663 р.; В)!667 р.;
Г)1669 р.
14. Гетьман Лівобережної України, обраний у 1663 р. «Чорною радою» у в Ніжині,
Підписав Батуринські договорні статті з Московією. Першим з українських
гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав Московські статті, що значно
обмежили автономію Гетьманщини:
А)І.
Брюховецький; Б)Д.
Многогрішний; В)Д.
Дорошенко; Г)П.
Тетеря.
15. Слобідські полки в адміністративному та військовому відношенні
підпорядковувалася:
А)слобідському
гетьману;
Б)Кошовому отаману Запорозької Січі;
В)бєлгородському
воєводі; Г)лівобережному
гетьману.
16. Фортеця, яка 1654 р. була збудована на городищі, де зливалися річки Лопань
та Харків:
А)Хотинська;
Б)Кодацька; В)Осторогозька;
Г)Харківська.
17. Гетьман, за правління якого в українських землях було збудовано найбільше
споруд у стилі козацького бароко:
А)І.
Скоропадський; Б)К.
Розумовський; В)І.
Мазепа; Г)І.
Брюховецький.
18.Право кожного переселенця (на вільні землі Слобожанщини) привласнювати
стільки землі, скільки він міг обробити:
А)місництво;
Б)займанщина; В)анексія;
Г)сепаратизм.
19. Кошовий отаман, учасник Національно-визвольної
війни, який на чолі запорожців розгромив турків і татар у 55 битвах. Із його
ім'ям пов'язують широковідомий лист запорожців турецькому султану:
А)Д.
Вишневецький; Б)І. Виговський; В)І. Сірко; Г)І. Богун.
20. Основу господарського життя на Запоріжжі складали:
А)фільварки;
Б)феоди; В)зимівники; Г)вотчини.
21. З переліку історичних діячів обери митців культури (4 відповіді правильні).
А)Л.
Баранович;
Б)Ф, Прокопович; В)М.
Ханенко;;
Г)Я. Собеський;
Д)С.
Величко; Е)П.
Суховій; Є)Й.
Кондзелевич; Ж) П. Тетеря.
22. Обери відповідь, у якій події подано у хронологічній послідовності.
А) Гадяцька угода Б)
Полтавська битва В)
Бахчисарайський мирний договір
Г) Андрусівське перемир'я
варіанти відповідей
1)А - В - Г
– Б 2)Г - А - Б – В 3)А - Г - В – Б 4)Г - А - В
– Б
23. Обери перелік подій, які подані у хронологічнія послідовності.
А) "Конституція" П. Орлика Б) Конотопська битва В) Повстання С. Палія
Г) "Вічний мир" між Московською державою та
Річчю Посполитою
варіанти відповідей
1)В - Б - А
– Г 2)Б - Г - В
– А 3)Б - В - Г
– А 4)Б - Г- А – В
24. Виявіть співвідношення понять і термінів:
1.«Національно-визвольна війна», А)війна народу проти іноземного панування за створення
незалежної держави
2.«Військо Запорозьке», Б) адміністративно-територіальна
одиниця за часів Гетьманщини,що
поділялася на сотні
3.«Гетьманщина», В)адміністративно-територіальна, судова,військова одиниця у
складі полку
4.«гетьман», Г) орган центральної влади в гетьманській Україні 1648-1781рр
5.«генеральна старшина»,
Д)вища державна адміністрація в Гетьманщині в 17-18
столітті. До її складу
Входили наказний гетьман, генеральний обозний,
генеральний суддя, писар, підскарбій 6.«Генеральна військова рада», Е) назва козацьких
військово-політичних утворень XVI—XVIII ст.
7. «Старшинська рада», Є) Військо Запорізьке-українська козацька держава, яка у 1667р. за Андру-
сівським
миром розділена на Правобережну і Лівобережну Україну
8.«універсал», Ж)назва
воєначальника у Великому князівстві Литовському, Королівству Польському,
речі Посполитій та Війську Запорізьському
9.«полк», З) гетьманський указ
10.«сотня». І)процес спрямований проти реформації, з метою оновлення католицької церкви
25. Охарактеризуйте зовнішню політику гетьмана Б. Хмельницького в роки
Національно-визвольної війни 5-8 речень)
Шановні учні, відповіді надсилайте в коментарі будьласка. Так мені буде простіше відслідити хто дійсно займається дистанційно)))
Зв!язок Viber або WhatsApp (095-775-0199 Ольга Миколаївна), електронна адреса olgaola410@gmail.com
Зв!язок Viber або WhatsApp (095-775-0199 Ольга Миколаївна), електронна адреса olgaola410@gmail.com
Безворотная Валерія, 8А
ВідповістиВидалити1-а
2-б
3-б
4-г
5-в
6-г
7-а
8-б
9-в
10-в
11-б
12-а
13-б
14-а
15-в
16-а
17-б
18-в
19-в
20-в
21-абдє
22-агвб
23-2
24-1-а
2-е
3-є
4-ж
5-д
6-г
7-б
8-з
9-в
10-і
25.За часів існування гетьманської держави Хмельницького вона підтримувала зовнішньополітичні зв'язки з: Кримським ханством, османською імперією, Трансільванським князівством, Молдавським князівством, Волоським князівством, Венеціанською республікою, королівством Швеція, курфюрством Бранденбург, Московським князівством, Австріською монархієюГабсбругів, Польським королівством, великим князівством Литовським, Угорським королівством. Як відомо, за правління Хмельницького розпочалася національно-визвольна війна українського народу. Однак підтримали її лише православні держави. Ряд католицьких держав (Австрія, Іспанія, князівства Південної Німеччини) підтримали Польщу.Було проведено такі військові операції супроти Польщі: Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька,Зборівська. Однак 8 серпня 1649 року було підписано Зборівський мирний договір. Богдану Хмельницькому вдалося домогтися зміцнення міжнародного становища держави, зростання її ролі як суб'єкта відносин у Східній і Південно-Східній Європі.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити1.А
ВідповістиВидалити2.Б
3.Б
4.Г
5.В
6.Г
7.А
8.Б
9.В
10.А
11.Б
12.А
13.Б
14.А
15.В
16.Г
17.В
18.Б
19.В
20.В
21.А,Б,Д,Є
22.3
23.2
24.
1-а
2-е
3-є
4-ж
5-д
6-г
7-б
8-з
9-в
10-і
25.Гетьманській державі з власним адміністративним устроєм та державним апаратом потрібен був монарх, який зміг би забезпечити новосформованому суспільству законність і захист. Таким покровителем і захисником міг стати Турецький султан. Це, по суті, було дуже вигідним варіантом, оскільки прямого сусідства з Гетьманщиною не було, значить відкрито втручатися у внутрішні справи держави було не можливо, а авторитет турецького султана вплинув би на бажання поляків завоювати наші землі. Тож у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію. І все б нічого, але через ненависть українців до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Порті ця угода так і лишилась нездійсненною.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар. Хмельницький просив про допомогу в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться. Чекання те невідомо скільки б продовжилося, якби не погроза українців віддати перевагу оттоманському варіанту(1653 р.). Тоді Олексій Михайлович скликав Земський собор, на якому було вирішено, що "заради православної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку.". Приймаючи це рішення московити сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі і взагалі розширити свій вплив. На Переяславській раді гетьман та його оточення склали присягу російському цареві, і була та присяга не двосторонньою, як прийнято за польською традицією, бо "цар своїм холопам не присягає".
Вже наступного дня готується проект договору. За даними Москви, там було 23 статті. З цих 23 пунктів лишається 11, що й отримали назву Березневі статті.
Розміщення в Києві та інших українських містах московських залог та втручання царських чиновників у фінансові справи українців одразу занепокоїло козаків. Ворожнеча між союзниками розгорілася ще й в щойно завойованій Білорусі, де населення бажало присягати не царю, а гетьману. Ця ситуація ледь не дійшла до відкритої війни, і московитам знадобився деякий час, щоб витіснити козаків з цієї території.
Розуміючи ненадійність північного сусіда, з 1654 р. Богдан Хмельницький починає оминати царя в зовнішній політиці: були вислані посольства до Туреччини і до Кримського хана, але останній навіть прийняти його не захотів через те, що українці пішли на союз з росіянами – найбільшими ворогами Криму. В той же час, у вересні 1655р. Турецький султан присягає на вірність українцям.
У 1655 гетьман підписав військову конвенцію зі Швецією, готувався українсько-шведсько-угорський договір.
Останньою краплею, на мою думку, для Хмельницького стало те, що на російсько-польських переговорах у Вільнюсі було поділено Україну, а козацьку делегацію на переговори навіть не допустили. Гетьман звинуватив царя у зраді. Ця та інші невдачі (поразка українсько-семигородського походу, повстання козаків проти Хмельницького) підкосили здоров’я гетьмана, вересня 1657 року Хмельницький помирає.
Зовнішня політика Богдана Хмельницького була багатогранною, він сподівався здобути для своєї держави якнайкращі умови розвитку. Цей діяч відродив українську державність і це його головна заслуга.
1.А
ВідповістиВидалити2.Б
3.Б
4.Г
5.В
6.Г
7.А
8.Б
9.В
10.А
11.Б
12.А
13.Б
14.А
15.В
16.Г
17.В
18.Б
19.В
20.В
21.А,Б,Д,Є
22.3
23.2
24.1-А
2-Е
3-Є
4-Ж
5-Д
6-Г
7-Б
8-З
9-В
10-І
25. Зовнішня політика Б.Хмельницького була яскравим прикладом філігранної української дипломатії, де виражався прояв утвердити Україну як самостійну державу.
Очоливши у якому1648 році Національно-визвольну війну, Хмельницький розумів, що для успіху повстання необхідна підтримка іззовні. Тому першу свою
дипломатичну перемогу гетьман здобув, залучивши до союзу з козаками
кримських татар. Мета його стосунків з Річчю Посполитою
полягала в тому, щоб здобути автономію для українського козацтва шляхом перетворення його на рівноправний стан Речі Посполитої.
Але небажання шляхти визнати його рівними собі в політичному відношенні виключала можливість досягнути цієї мети.
На думку Хмельницького, зручним кандидатом на роль покровителя України на міжнародній арені був турецький султан. Проте, через поширену серед українців ненависть до «бусурманів» угода між ними так і залишилася нездійсненною.
Налагоджуючи дипломатичні стосунки з Москвою, Україна шахувала
польські експансійні намагання. Одним з перших проявів цього було намагання гетьмана встановити винятково український контроль
над Білоруссю. Конкуренція й великі суперечності між Москвою та Чигирином, яскраво виплеснуті 1655 року під час кампанії проти Польщі, повною мірою виявили
чималі розбіжності між союзниками.
Згадану кампанію гетьман веде у тісному порозумінні зі Швецією, паралельно усіляко паралізуючи ініціативи Москви.
Неабиякі інтереси щодо України мала також Прусія, адже завдяки козацькому
повстанню під проводом Б.Хмельницького вона отримала можливість визволитися
з-під впливу Польщі.
Таким чином, Швеція і Прусія складали північну групу антипольської та антимосковської коаліції.
Південна група коаліції держав складалася з України, Семигороду, Молдавії та Волощини.
Такі ж давні політичні та військові стосунки існували між Україною й Семигородом.
Після довгих переговорів між Семигородом і Україною, обома сторонами 7 вересня 1656 року був підписанний «Трактат вічної приязні».
У кінці 1656 року Б. Хмельницький активно включився у справу розподілу Польщі.
Разом з тим у середовищі Османської імперії спостерігалося зростання антиукраїнських настроїв. Це змушувало Б.Хмельницького пропонувати королю шведському широкий військовий план коаліціі, що мала б на меті ліквідацію Туреччини. До цієї коаліції, згідно із задумом Б.Хмельницького, мали б увійти: Швеція, Україна, Москва, Англія, Венеція, Австрія і Персія. Певну роль могли в у ній
відіграти також Волощина, Молдавія, Семигород.
На превеликий жаль, смерть Великого гетьмана Б.Хмельницького поклала край цим грандіозним задумам.
Завдяки своєму політичному таланту він зміг створити сильну державу, добитися її
визнання на європейській політичній арені.
1 а
ВідповістиВидалити2 б
3 б
4 г
5 в
6 г
7 а
8 б
9 в
10 в
11 б
12 а
13 б
14 а
15 в
16 а
17 б
18 в
19 в
20 в
21 а,б,д,є
22-а,г,в,б
23 2
24
1-а
2 е
3 є
4 ж
5 д
6 г
7 б
8 з
9 в
10 і
25. Піймаючи повстання проти польського панування Богдан Хмельницький розумів, що без допомоги зовнішніх сил він не обійдеться, тож велика увага приділялася зовнішній політиці.
Першою дипломатичною перемогою гетьманського уряду був союз з кримськими татарами., але історія показала нам його ненадійність.
Гетьманській державі з власним адміністративним устроєм та державним апаратом потрібен був монарх, який зміг би забезпечити новосформованому суспільству законність і захист. Таким покровителем і захисником міг стати Турецький султан. Це, по суті, було дуже вигідним варіантом, оскільки прямого сусідства з Гетьманщиною не було, значить відкрито втручатися у внутрішні справи держави було не можливо, а авторитет турецького султана вплинув би на бажання поляків завоювати наші землі. Тож у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію. І все б нічого, але через ненависть українців до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Порті ця угода так і лишилась нездійсненною.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар. Хмельницький просив про допомогу в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться. Чекання те невідомо скільки б продовжилося, якби не погроза українців віддати перевагу оттоманському варіанту(1653 р.). Тоді Олексій Михайлович скликав Земський собор, на якому було вирішено, що "заради православної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку.". Приймаючи це рішення московити сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі і взагалі розширити свій вплив. На Переяславській раді гетьман та його оточення склали присягу російському цареві, і була та присяга не двосторонньою, як прийнято за польською традицією, бо "цар своїм холопам не присягає".
Вже наступного дня готується проект договору. За даними Москви, там було 23 статті. З цих 23 пунктів лишається 11, що й отримали назву Березневі статті.
Розміщення в Києві та інших українських містах московських залог та втручання царських чиновників у фінансові справи українців одразу занепокоїло козаків. Ворожнеча між союзниками розгорілася ще й в щойно завойованій Білорусі, де населення бажало присягати не царю, а гетьману. Ця ситуація ледь не дійшла до відкритої війни, і московитам знадобився деякий час, щоб витіснити козаків з цієї території.
Розуміючи ненадійність північного сусіда, з 1654 р. Богдан Хмельницький починає оминати царя в зовнішній політиці: були вислані посольства до Туреччини і до Кримського хана, але останній навіть прийняти його не захотів через те, що українці пішли на союз з росіянами – найбільшими ворогами Криму. В той же час, у вересні 1655р. Турецький султан присягає на вірність українцям.
У 1655 гетьман підписав військову конвенцію зі Швецією, готувався українсько-шведсько-угорський договір.
Останньою краплею, на мою думку, для Хмельницького стало те, що на російсько-польських переговорах у Вільнюсі було поділено Україну, а козацьку делегацію на переговори навіть не допустили. Гетьман звинуватив царя у зраді. Ця та інші невдачі (поразка українсько-семигородського походу, повстання козаків проти Хмельницького) підкосили здоров’я гетьмана, вересня 1657 року Хмельницький помирає.
Зовнішня політика Богдана Хмельницького була багатогранною, він сподівався здобути для своєї держави якнайкращі умови розвитку. Цей діяч відродив українську державність і це його головна заслуга.
Роменських Олександра
ВідповістиВидалити1 а
2 б
3 б
4 г
5 в
6 г
7 а
8 б
9 в
10 в
11 б
12 а
13 б
14 а
15 в
16 а
17 б
18 в
19 в
20 в
21 а,б,д,є
22-а,г,в,б
23 2
24
1-а
2 е
3 є
4 ж
5 д
6 г
7 б
8 з
9 в
10 і
25 Першою дипломатичною перемогою гетьманського уряду був союз з кримськими татарами., але історія показала нам його ненадійність.
Гетьманській державі з власним адміністративним устроєм та державним апаратом потрібен був монарх, який зміг би забезпечити новосформованому суспільству законність і захист. Таким покровителем і захисником міг стати Турецький султан. Це, по суті, було дуже вигідним варіантом, оскільки прямого сусідства з Гетьманщиною не було, значить відкрито втручатися у внутрішні справи держави було не можливо, а авторитет турецького султана вплинув би на бажання поляків завоювати наші землі. Тож у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію. І все б нічого, але через ненависть українців до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Порті ця угода так і лишилась нездійсненною.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар. Хмельницький просив про допомогу в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться. Чекання те невідомо скільки б продовжилося, якби не погроза українців віддати перевагу оттоманському варіанту(1653 р.).
Курочкин Олександр
ВідповістиВидалити1.А
2.Б
3.Б
4.Г
5.В
6.Г
7.А
8.Б
9.В
10.в
11.Б
12.А
13.Б
14.А
15.В
16.Г
17.В
18.Б
19.В
20.В
21.А,Б,Д,Є
22.3
23.2
24.
1-а
2-е
3-є
4-ж
5-д
6-г
7-б
8-з
9-в
10-і
25.Першою дипломатичною перемогою гетьманського уряду був союз з кримськими татарами, у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію(ця угода так і лишилась нездійсненною.)Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар.Хмельницький просив про допомогу в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться.
Тарануха Софія
ВідповістиВидалити1.а
2.б
3.б
4.г
5.в
6.в
7.ф
8.г
9.в
10.в
11.б
12.б
13.б
14.а
15.в
16.а
17.а
18.в
19.в
20.в
21.а,в.д,є
22.а.г.в,б
23.б.г.в,а
24.1)а 2)е 3)є 4)ж 5)д 6)г 7)б 8)і 9)з 10)в
25.У 1954 році постановою Верховною Радою СРСР на честь 300 річчя Переяславської Ради 1653 року Крим був переданий зі складу Росії до складу України. Переяславська Рада була вінцем зовнішньої політики Богдана Хмельницького.У той час населення сучасної України в результаті руїни було практично знищено Польщею і Кримським Ханством. Єдиним варіантом порятунку малоросійського народу було входження під скіпетр російського царя, що і було зроблено Богданом Хмельницьким.Історія як відомо не терпить умовного способу .У ті ж роки Бургундія яка не зуміла зберегти свою національну ідентичність була розірвана між Францією Англією Фландрією і перестала існувати.Якби не Богдан Хмельницький Малоросію чекала б доля Бургундії.
1-а
ВідповістиВидалити2-б
3-б
4-г
5-в
6-г
7-а
8-б
9-в
10-в
11-б
12-а
13-б
14-а
15-в
16-а
17-б
18-в
19-в
20-в
21-абдє
22-агвб
23-2
24-1-а
2-е
3-є
4-ж
5-д
6-г
7-б
8-з
9-в
10-і
Очоливши у якому1648 році Національно-визвольну війну, Хмельницький розумів, що для успіху повстання необхідна підтримка іззовні. Тому першу свою
дипломатичну перемогу гетьман здобув, залучивши до союзу з козаками
кримських татар. Мета його стосунків з Річчю Посполитою
полягала в тому, щоб здобути автономію для українського козацтва шляхом перетворення його на рівноправний стан Речі Посполитої.
Але небажання шляхти визнати його рівними собі в політичному відношенні виключала можливість досягнути цієї мети.
На думку Хмельницького, зручним кандидатом на роль покровителя України на міжнародній арені був турецький султан. Проте, через поширену серед українців ненависть до «бусурманів» угода між ними так і залишилася нездійсненною.
Ярошнеко Виталий
Антипов Павел 8-А
ВідповістиВидалити1 а
2 б
3 б
4 г
5 в
6 г
7 а
8 б
9 в
10 в
11 б
12 а
13 б
14 а
15 в
16 а
17 б
18 в
19 в
20 в
21 а,б,д,є
22-а,г,в,б
23 2
24
1-а
2 е
3 є
4 ж
5 д
6 г
7 б
8 з
9 в
10 і
25 Першою дипломатичною перемогою гетьманського уряду був союз з кримськими татарами., але історія показала нам його ненадійність.
Гетьманській державі з власним адміністративним устроєм та державним апаратом потрібен був монарх, який зміг би забезпечити новосформованому суспільству законність і захист. Таким покровителем і захисником міг стати Турецький султан. Це, по суті, було дуже вигідним варіантом, оскільки прямого сусідства з Гетьманщиною не було, значить відкрито втручатися у внутрішні справи держави було не можливо, а авторитет турецького султана вплинув би на бажання поляків завоювати наші землі. Тож у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію. І все б нічого, але через ненависть українців до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Порті ця угода так і лишилась нездійсненною.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар. Хмельницький просив про допомогу в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться. Чекання те невідомо скільки б продовжилося, якби не погроза українців віддати перевагу оттоманському варіанту(1653 р.).
Лукьянец Яна
ВідповістиВидалити1 а
2 б
3 б
4 г
5 в
6 г
7 а
8 б
9 в
10 в
11 б
12 а
13 б
14 а
15 в
16 а
17 б
18 в
19 в
20 в
21 а,б,д,є
22-а,г,в,б
23 2
24
1-а
2 е
3 є
4 ж
5 д
6 г
7 б
8 з
9 в
10 і
У роки Національно-визвольної війни Б. Хмельницький здійснював активну зовнішньополітичну діяльність — листувався з урядами інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини. При цьому Хмельницькому необхідно було враховувати ситуацію навколо українських земель на середину XVII ст. Річ Посполита, Московська держава й Османська імперія не були зацікавлені у виникненні Гетьманщини, вважаючи, що це порушить рівновагу сил між ними, і одночасно мали власні претензії на українські землі.