11-Б  ТЕХНОЛОГІЇ  23.02. 2021

Виготовлення виробів інтер'єрного призначення у техніці ниткової графіки

Поговоримо...

Які техніки виготовлення виробів для оздоблення інтер'єру ти знаєш?

Які конструкційні матеріали застосовують для виготовлення виробів інтер'єрного призначення?

 

Здавалося б, що може бути спільного між дошками, цвяхами і різнокольоровими нитками? А спільне є, і називається воно «ниткова графіка». Ниткова графіка - це вельми оригінальний і захоплюючий вид декоративно-ужиткового мистецтва, який відомий близько 400 років. Для цього рукоділля використовують поверхню з цвяхами, між якими натягують нитки, що дає можливість створювати дуже химерні картини.

Ниткова графіка (зображення ниткою, нитковий дизайн, ниткографія, ізоиитка) - техніка отримання об’ємного зображення нитками, які натягують у визначеному порядку між вбитими у тверду поверхню цвяхами в певній послідовності, а також вишивка на картоні.

Сучасні матеріали дозволяють отримувати ефектні вироби. Ниткова графіка добре гармонує з аплікацією, малюнком та бісероплетінням.

 

Може застосовуватися для створення художніх панно, картин. Інтер’єр, прикрашений таким чином, стане неповторним, адже роботи виконують вручну, і двох однакових просто не знайти.

Технікою ниткової графіки виконують зображення не тільки па картоні, фанері, тканині або компакт-дисках, а й безпосередньо на стінах кімнати.

Для виконання робіт в техніці ниткової графіки необхідно мати тверду основу, нитки та інструмент для роботи.

Використовуй дошку, якщо будеш набивати цвяхи, та картон (кольоровий або білий), якщо вишиватимеш нитками. Можна вишивати по шкірі, шліфувальному чи оксамитовому паперу. Оскільки напір, на відміну від тканини, пепластичний, необхідно працювати обережно, уникаючи розриву. Можна використовувати шпалери, шматочки тканини, пакувального матеріалу, сітку, наклеюючи їх на картон.

Нитки є основним елементом картини. Для вишивання можна використовувати різноманітні не дуже товсті нитки (швейні, муліне, ірис, шовкові та ін.)

Для роботи необхідно мати олівець, лінійку, циркуль, шило або булавку з головкою на кінці для проколювання точок, голку з великим вушком (номер голки залежить від товщини картону і ниток, а також відстані між точками), підкладку із цупкого матеріалу, ножиці.

Закріплення нитки на початку та « кінці роботи здійснюй з виворітного боку, де ЇЇ не буде видно (зворот можна заклеїти папером), — зав’яжи вузлики або підклей кінець клеєм ПВА чи скотчем.

Навчитися заповнювати кут простіше, ніж коло, тож почни з нього.

Прошивання кута

1. Накрссли на виворітному боці картону будь-який кут.

2. Поділи кожну сторону кута на рівну кількість однакових відрізків.

 

Товщина голки чи шила для проколювання отворів повинна відповідати товщині нитки, щоб отвори не просвічували.

 

Основні прийоми ниткової графіки:

заповнення кута; заповнення кола; заповнення дуги.

 

3. На виворітному боці олівцем познач кожну точку, надавши їй номер: вершина кута - т. 1; на нижньому боці кута наступна точка після т. 1 - т. 2, а потім т. З, 4 і так до т. 9. На верхньому боці кута крайня точка - т. 1. потім т. 2, 3 і так до т. 8.

Нумерація точок на верхньому боці - від краю до вершини, на нижньому боці - від вершини кута до краю.

 

4. Зроби проколи в усіх точках.

5. Всили нитку в голку і зроби вузлик.

6. На виворітному боці своєї роботи знайди точку 1 на верхній стороні кута (крайня верхня). Вколи голку в дірочку, яка відповідає точці 1 з виворітного боку, і протягни нитку до упору. Вколи голку в дірочку на нижній стороні кута в точці 1 (вершина) і зроби стібок між точками 1 і 1 на лицьовому боці. По виворітному боці зроби короткий стібок між точками 1 і 2 на нижній стороні кута. По лицьовому^г боці зроби великий стібок між точками 2 і 2 па різних сторонах кута. Зроби короткий стібок па виворітному боці між точками 2 і 3 на тій самій стороні кута, де ти зараз знаходишся, і так далі до стібка між точками 8 та 8 на лицьовому боці кута, потім у точку 1 (вершина) - і по лицьовому' боці - стібок між точками 1 і 9.

На виворітному боці виробу розміщуються короткі сгібки між сусідніми точками вздовж сторін кута, а на лицьовому - довгі стібки між точками з однаковими номерами на різних сторонах кута. Якщо це так, то робота виконана правильно.

Нумерація кожної точки на сторонах кута зручна на першому' етапі роботи, оскільки дозволяє швидше засвоїти прошивання кутів. Але вона дуже громіздка, тому' надалі па схемах прошивання використовуй спрощену' нумерацію, де цифри вказують послідовність вколювання голки в дірочки.

Після прошивання гострих та прямих кутів спробуй скласти композиції з кутів, які мають спільну сторону, або виконай чотирикутні та восьмикутні зірки.

Засвоївши заповнення кутів, ти вже можеш виконувати різні цікаві роботи.

Прошивання кола

 

1. На виворітному боці картону но трафарету або циркулем иакресли коло.

2. Розділи його на 16 рівних частин (чотири рази навпіл).

3. Поклавши картон на пінопласт, шилом проколи отвори по розмітці.

4. Стрілкою вкажи напрямок прошивання та пронумеруй отвори.

5. Всили нитку в голку та зроби вузлик.

6. Введи голку з ниткою в точку 1 і заповни коло за схемою: стібок між точками 1 і 5 по лицьовому боці, но виворітному боці стібок між точками 5 і 6, великий стібок між точками 6 і 2 по лицьовому боку, далі но виворітному боку стібок між точками 2 і 3, потім но лицьовому великий стібок між точками 3 і 7, по виворітному - стібок між точками 7 і 8. по лицьовому боку великий стібок між точками 8 і 4 і т. д.

 

Якщо завдання виконано правильно, на лицьовому боці виробу малюнок нагадує зірку, а па виворітному - повторює обвід кола.

Одне й тс ж коло можна заповнити стійками різної довжини. Чим довший стійок, тим більш заповненим виходить коло. Кола, так як і кути, можна прошивати нитками одного кольору, а можна різного.

 

Овали, спіралі, завитки та дуги прошивають за тими ж правилами, що й кола. Для виробів із складною структурою можна використовувати фігури, утворені неповним прошиванням кіл та овалів (наприклад, пелюстки квітки).

 

 

Для прошивання намалюй дугу з виворітного боку картону, поділи її па рівні відрізки. Довжина стібків, якими прошивається дуга, повинна бути менша половини дуги. Дуги використовуються для зображення снігових заметів, хмарок, хвиль.

У прошиванні складних композицій не обійтися і без прямих ліній. Пряма лінія прошивається одним великим стібком, якщо в майбутньому робота буде закрита склом або заламінована. На закладках, листівках пряму лінію потрібно розбивати на невеликі відрізки і прошивати їх короткими Споками, оскільки довгий стібок швидко обірветься. У вишивці цей шов називають «вперед голкою». Прошивши в одному напрямі, ти отримаєш штрихову лінію; прошивши в зворотному напрямку заповниш проміжки. Таким же способом прошивають стебла рослин, вусики тварин, ланки курчат.

Прошивання прямих ліній

Практична робота

ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ТЕХНІКОЮ НИТКОВОЇ ГРАФІКИ

Матеріали та інструменти: ножиці, голки, нитки, картон, фурнітура для оздоблення.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Підготуй картон потрібного розміру, форми (квадратної, прямокутної, трикутної, фігурної тощо) і кольору.

3. Накресли рамку па виворітному боці картону, відступаючи не менше 1 см від краю (щоб малюнок не потрапив близько до краю). Накресли малюнок на виворітному боці картону або виготов робочу копію.

5. Розрахуй малюнок, пронумеруй точки (якщо це необхідно).

6. Проколи точки.

7. Підбери нитки потрібних кольорів для вишивання картини.

8. Виший но точках, використовуючи принцип заповнення кута, кола та їх комбінацій.

9. Оформи виворітний бік (заклей білим папером).

10. Якщо виготовляла картину або панно, то зроби обрамлення.

11. Проведи оцінювання власної роботи.

12. Прибери робоче місце.

13. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. Що таке ииткографія?

2. Які інструменти та матеріали необхідні для виготовлення виробів?

3. Поясни прийоми заповнення кута та кола.

Творче завдання на вибір

Користуючись інформаційними джерелами, обери схеми для виготовлення виробів технікою «ниткова графіка» або намалюй сама. Створи власний каталог.

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ

Як зробити картину з ниток і цвяхів

Інструменти та матеріали: підставка (будь-яка дерев’яна поверхня, фанера, стіна або коркова дошка), нитки, ножиці, цвяхи, молоток.

Коркова дошка легка і не потребує молотка, але якщо її немає, цвяхи забивай у дерев'яну поверхню (попередньо її можна розфарбувати). Також заздалегідь подбай про те, як готова картина буде кріпитися до стіни.

Зроби малюнок або напиши слово на підставці та прибий по контуру цвяхи для натягування на них нитки.

 

Насамперед, закріпи нитку, зав'язавши її міцним вузликом на першому цвяху.

Далі, з невеликим натягом, зачепи нитку за наступний цвях у хаотичному порядку або за придуманою схемою. Як бачиш, усе просто, а сам процес настільки захоплює, що не хочеться зупинятися.

Що» картина була барвистою, використовуй нитки різних кольорів. Можна попередньо зробити з них довгу різнобарвну нитку. У результаті отримаєш гарне й оригінальне панно.

Схеми для виготовлення виробів технікою ниткової графіки

 

 23.02. 2021 ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ ДІВЧАТА 8-Б 

Елементи в’язання спицями

Пригадай, що тобі вже відомо про...

• інструменти, матеріали та пристосування для в’язання;
• різновиди спиць;
• добір спиць відповідно до пряжі;
• підготовку пряжі для в’язання.

А чи знаєш ти...

• Як розпочати процес в’язання спицями?
• Як тримати в руках спиці та пряжу?
• Чи потрібне в’язальниці графічне зображення майбутнього виробу і яке саме?

Будова петлі. В’язане полотно утворюється з окремих петель. Кожна петля складається з передньої стінки, розташованої перед спицею, і задньої, розташованої за спицею. Також визначають поняття «петельний крок» — це відстань між дугами петель, та поняття «протяжка».

В’язання та здоров’я

• Учені встановили, що процес в’язання заспокоює нервову систему людини, покращує настрій. Першим почав з успіхом застосовувати «спицетерапію» американський невропатолог Брун. Причому більшість його пацієнтів — чоловіки.
• Лікарі рекомендують освоїти в’язання спицями людям, схильним до гіпертонії, нервових розладів, серцевих захворювань, атеросклерозу, хвороб нирок, порушення обміну речовин і багатьох інших недуг.
• Позитивний ефект від в’язання спицями пояснюється просто: коли людина зайнята улюбленою справою, вона ні на що не відволікається. Нерви заспокоюються, організм приходить у гармонію, усі системи працюють ритмічно, їхні функції відновлюються. В’язання допомагає знижувати кров’яний тиск і запобігає появі або розвитку багатьох хвороб.

Англійський учений-психолог Емілі Холмс після проведених досліджень зробила висновок, що в’язання вберігає людину від стресів.

За правильного підходу в’язання допомагає досягти душевної рівноваги. Утім, воно не шкодить і тим, хто спокійний і так.

Елізабет Циммерман, американська в’язальниця, телеведуча, авторка книг про в’язання

Мал. 4.1. Схема будови петлі

Види петель. В’язання — це процес створення однією безперервною ниткою ряду петель за допомогою спиць для формування цілісного полотна. Кожна нова петля утворюється внаслідок протягування робочою спицею нитки крізь попередню петлю на іншій спиці. Горизонтально розташовані петлі утворюють ряд під час пров’язування петель з однієї спиці на іншу.

Основними видами петель є лицьові та виворітні.

Умовні позначення основних петель на схемах. 

Важливим поняттям у в’язанні є схеми. їх використовують, щоб спростити опис того чи іншого візерунка. Деякі візерунки бувають настільки складними, що для їх опису знадобилося б кілька сторінок. У таких випадках набагато зручніше представити візерунок у вигляді схеми, що складається з умовних позначень петель.

Умовні позначення петель — це символи, які позначають ті чи інші петлі або прийоми в’язання. На жаль, єдиної системи умовних позначень для в’язання не існує.

Схема в’язання являє собою розкреслений на клітинки чотирикутник. Позначення клітинок на схемах відповідає петлям під час в’язання.

Якщо ти знаєш, як позначають кожен вид петель, то зможеш прочитати схему для в’язання. Зверни увагу, що існують різні позначення лицьових та виворітних петель. Слід запам’ятати, що схеми читають знизу вгору.

Умовні позначення петель на схемах 

 

Мал. 4.2. Схема для в’язання

Прийоми в’язання спицями. Перш ніж набирати петлі, необхідно навчитися тримати спиці та робочу нитку. Положення рук під час в’язання дуже індивідуальне. Наприклад, комусь легше і зручніше в’язати на кінчиках спиць, а деякі умільці надають перевагу розташуванню петель по всій довжині спиці. Для натягування робочої нитки можна використовувати один палець, а можна оповити нею кілька пальців — будь-який спосіб правильний, якщо нитка натягнута рівномірно.

Під час англійського способу (стилю, методу) в’язання правою рукою тримають спицю, як олівець, і цією ж рукою подають нитку від клубка (робочу), при цьому вив’язуваний фрагмент проходить між великим і вказівним пальцями лівої руки.

Також існує континентальний (європейський, німецький) спосіб (стиль, метод) в’язання — коли робоча нитка розміщується в лівій руці. Більшість в’язальниць вважає цей спосіб швидшим та ефективнішим.

Тримання робочої нитки. Існує кілька способів намотування робочої нитки на пальці для контролю її натягу і рівномірного в’язання. Радимо ознайомитися з усіма ними і вибрати найзручніший.

Тримаючи робочу нитку правою чи лівою рукою, обмотай нею пальці іншої руки, зробивши один виток навколо мізинця, а потім пропусти над підмізинним, під середнім і над вказівним пальцями. Вказівний палець подає нитку на спицю, а мізинець створює потрібний натяг. 

Мал. 4.3. Способи тримання робочої нитки

Тримаючи робочу нитку в правій або лівій руці, пропусти її під мізинцем іншої руки, потім — над підмізинним, під середнім і, нарешті, над вказівним пальцями тієї ж руки. Вказівний палець подає робочу нитку на спицю, а злегка зігнутий мізинець контролює її натяг.

Набір петель початкового ряду. В’язання починається з набору петель. Існує кілька способів, як це зробити.

Спосіб 1. Простий набір петель

Першим розглянемо найпопулярніший спосіб набору петель. Він придатний для всіх видів візерунків і будь-яких виробів. Петлі набирають на дві спиці, складені разом, — щоб петлі початкового ряду легко розтягувалися і було легше пров’язувати петлі наступного ряду. 

Мал. 4.4. Виконання простого набору петель

Відмотай від клубка нитку, яка забезпечить потрібну кількість петель, і накинь її на великий та вказівний пальці лівої руки. Нитку від клубка пригорни до долоні пальцями, нитку від вказівного пальця пригорни середнім.

Двома рівно складеними спицями захопи зверху горизонтальну нитку її підтягни до себе і вниз, а потім уведи спиці під перехрещену петлю біля великого пальця.

Захопивши нитку з боку вказівного пальця, протягни її крізь перехрещену петлю.

Зніми петлю з великого пальця і затягни 2 петлі на спиці розведенням вказівного, а також великого пальця, яким підхопи нитку з боку клубка.

Спосіб 2. Італійський набір (з допоміжною ниткою)

Мал. 4.5. Виконання італійського набору петель

Цей спосіб рекомендований для в’язання резинок. Виконують його спицями, на півномера меншими від тих, на яких потім вив’язують візерунок. Початкову петлю утворюють так само, як у разі простого набору петель. Надалі цю петлю розпускають, й у розрахункову кількість петель вона не входить.

Робочу нитку обведи навколо вказівного пальця лівої руки. Допоміжну нитку контрастного кольору (довжина допоміжної нитки дорівнює подвійній ширині деталі в готовому вигляді) проклади навколо великого пальця лівої руки. Кінці нитки притримуй пальцями правої руки. Спицю підведи під допоміжну нитку й у напрямку стрілки захопи нитку, що йде від вказівного пальця.

Нитку, що йде від вказівного пальця, проклади перед спицею, спицю підведи під допоміжну нитку й у напрямку стрілки захопи нитку, що йде від вказівного пальця.

У результаті кожного прийому на спиці утворюється по дві петлі. Потрібно стежити за тим, щоб петлі не утворювалися з допоміжної нитки. Разом із початковою петлею кількість петель має бути парною.

Спосіб 3. Хрестоподібний набір

Хрестоподібний набір петель спицями утворює рівний край з об’ємним переплетенням ниток. Цей спосіб доцільний для в’язання виробів, коли край повинен добре утримувати форму. 

Мал. 4.6. Виконання хрестоподібного набору петель

Відмотай від клубка кінець нитки, удвічі довший, ніж потрібно для набору початкового ряду. Склади цей кінець удвічі і накинь на вказівний палець лівої руки кінцем, що йде від клубка. На великому пальці з подвійної нитки утвори петлю.

Для виконання першої та всіх непарних петель уведи спиці в петлю на великому пальці, захопи нитку, яка йде від вказівного пальця, виведи її з петлі, скинь петлю з великого пальця і затягни петлю на спиці подвійною ниткою.

Наступні петлі набирай однією ниткою, а їхній нижній край утвори з подвійної нитки. Для другої та всіх парних петель накинь нитку на великий палець, проведи спиці під зовнішньою частиною цієї нитки, захопи нитку, що йде від вказівного пальця, і виведи її з петлі. Скинь петлю з великого пальця і затягни петлю на спиці подвійною ниткою.

Практична робота

Набір петель початкового ряду

Мета роботи: обрати спосіб набору петель і набрати петлі початкового ряду.

Матеріали, інструменти: спиці, пряжа.

Послідовність виконання роботи

1. Добери необхідні спиці для в’язання:

• а) склади нитку вдвічі, злегка скрути її;
• б) порівняй товщину нитки і діаметр обраних спиць;
• в) за потреби здійсни корекцію добору спиць і пряжі.

2. Вибери спосіб набору петель.

3. Набери 30 петель.

4. Отримай початковий ряд.

5. Проведи самооцінку роботи.